Популярні помилки в україномовних публікаціях

Читаючи книги та статті, я нерідко помічаю одні й ті самі помилки. Настав час їх виправити. У більшості це дрібниці, але їхня висока частота впливає на враження від текстів. Іноді аж плакати хочеться.

Попереджаю: я не філолог. Я не маю нічого проти особистого стилю. Але коли контекст вимагає літературну українську, краще уникати наступних помилок.

Уживання у  та в

Це одне з правил милозвучності. Вони потрібні, аби ніхто не ламав язик, намагаючись сказати речення вголос. Якщо сформулювати надто спрощено: намагайтеся чергувати голосні і приголосні.

Основні випадки, коли треба писати у, а не в:

1. на початку речення, якщо далі приголосний;

2. між приголосними;

3. якщо наступне слово починається на в або приголосний + в.

В українській літера в на кінці слова не оглушується до ф, тому і є необхідність чергування. Спробуйте прочитати приклади зі стовпчика «Як не треба», ураховуючи цей факт. Буде складніше або повільніше, ніж із чергуванням.

Як не треба	Як треба
В нас вдома багато книжок.	У нас удома1 багато книжок.
У академії нас навчають програмуванню.	В академії нас навчають програмуванню.
Я хочу поїхати в Відень.	Я хочу поїхати у Відень.
Я ще ніколи не бувала у Ані в гостях.	Я ще ніколи не бувала в Ані в гостях.
Він написав в своєму щоденнику, що …	Він написав у своєму щоденнику, що …

¹ — На ЗНО/НМТ це єдина правильна форма. Проте в реальному житті нічого не трапиться, якщо напишете «вдома».

Дієприкметники, що не існують

Якщо ви хочете назвати цей розділ «Неіснуючі дієприкметники», то в мене для вас погана новина. Дієприкметників із суфіксами -учи, -ючи, -ачи, -ячи в літературній українській майже нема. У більшості вони лише у фразеологізмах.

Як не треба	Як треба
Керуючий відділом.	Керівник відділу.
Спостерігаючий за перебігом експерименту вчений.	Учений, який спостерігає за перебігом процесу.
Шампунь зі зволожуючим ефектом.	Шампунь зі зволожувальним ефектом.

Якщо не впевнені, користуйтеся словниками або “викручуйтеся” за рахунок підрядних речень.

Відмінювання іменників

Найчастіша помилка у відмінюванні — це закінчення -ам замість -ах у місцевому відмінку. Приклади:

Як не треба	Як треба
Люблю гуляти по великим лісам.	Люблю гуляти по великих лісах.2
Для виконання цього завдання нас поділили по групам.	Для виконання цього завдання нас поділили по групах.
Діти розійшлися по класам.	Діти розійшлися по класах.

² — Ця версія допустима, але тут було б краще без прийменника та в орудному відмінку.

Рекомендую зайвий раз заглянути в словник, якщо не впевнені щодо закінчення.

Посилання на інші джерела

Тут нема багато варіацій прийменників. Тому просто запам’ятайте, як правильно: згідно з, відповідно до, за.

Як не треба	Як треба
Згідно законодавства…	Згідно із законодавством…
Відповідно умовам користування сервісом…	Відповідно до умов користування сервісом…
У відповідності до плану…	Відповідно до плану…
По правилах етикету не можна говорити з повним ротом.	За правилами етикету не можна говорити з повним ротом.

Короткий підсумок

• Перевіряйте вголос читабельність своїх речень, щоб не різало вухо.
  В усіх школах; у своїй кімнаті.

• Оминайте дієприкметників із суфіксами -ачи, -ячи, -учи, -ючи.
  Зволожувальний замість зволожуючий; який спостерігає замість спостерігаючий.

• Пишіть -ах/-ях замість -ам/-ям у місцевому відмінку.
  По групах; по вулицях.

• Просто завчіть допустимі форми посилання на ресурси.
  Відповідно до, згідно з, за.